Бомбосховище на території підприємства: проєктування, будівництво, облаштування

Бункер слід розміщувати якомога далі від будівель та великих дерев, щоб їхнє обвалення не заблокувало вихід або не пошкодило системи життєзабезпечення

У ході війни, що триває в Україні, зруйновано безліч промислових об’єктів, об’єктів критичної та житлової інфраструктури, а найголовніше – загинуло багато громадян, які не мали змоги перебувати у безпечних місцях – спеціально облаштованих бомбосховищах, що захистили б від ракетних та авіаударів, нанесених ворогом.

Тож з’ясуймо, як максимально безпечно облаштувати бомбосховище на підприємстві, й практично навчимося обирати, яке саме нам необхідне укриття з огляду на потреби та рівень небезпеки.

З чого почати

Насамперед слід скласти кошторис, урахувавши обсяг майбутніх робіт.

Перелік обов’язкових витрат у разі будівництва бункера:

• експертиза земельної ділянки та дослідження води;
• земляні роботи;
• проєкт бункера та його погодження;
• будівельні матеріали;
• каналізація;
• водогін;
• вентиляція;
• зв’язок;
• герметичні двері;
• електрична мережа чи стаціонарна система освітлення;
• оздоблення внутрішніх приміщень;
• транспортні витрати;
• оплата роботи працівників;
• непередбачені витрати.

Як скласти проєкт бункера

На місці майбутніх робіт необхідно дослідити ґрунт і взнати рівень ґрунтових вод.

Глибина закладання об’єкта залежить від:

• характеристик ґрунту;
• вологості ґрунту;
• висоти паводкових вод.

З огляду на технічне вирішення та наявні кошти можна дійти висновку: сховище повинно бути насамперед міцним та надійним, щоб вистояти під час бомбардування та навіть ядерного удару.

Пропонуємо ознайомитись із проєктами надійного і бюджетного (рисунок 1) та міцного і комфортабельного (рисунок 2) сховищ.

На стадії проєкту необхідно, склавши креслення бункера, спланувати розміщення всіх необхідних комунікацій життєзабезпечення. Якщо ядерний бункер планується обладнати артезіанською свердловиною, то бурити її потрібно до спорудження об’єкта. І тільки підготувавши всю проєктну документацію, можна обирати місце для будівництва бункера.

Як правильно обрати місце для сховища

Плануючи місце для сховку, часом виникають ідеї розмістити його у підвальному приміщенні. Однак архітектори вважають, що це погана ідея і реалізовувати її не варто через можливі затоплення.

Бункер слід розміщувати якомога далі від будівель та великих дерев, щоб їхнє обвалення не заблокувало вихід або не пошкодило системи життєзабезпечення. При цьому за екстреної необхідності вхід у сховок має бути у кроковій доступності.

Обираючи місце, де розташовуватиметься бункер, особливу увагу слід звернути на такі аспекти:

• у разі руйнування ніщо не повинно завалити вихід зі сховища;
• глибина залягання бункера повинна бути вище від рівня ґрунтових вод на пів метра, щоб унеможливити затоплення;
• площа приміщення залежить від кількості людей, яких планується там розмістити.

Для визначення площі приміщення за основу береться те, що люди перебуватимуть нетривалий проміжок часу – під час бомбардування чи артилерійських обстрілів, із розрахунку 4 м² на одну особу.

Типи бункерів і бомбосховищ

Є кілька умов, які має задовольняти бункер:

• повинен захищати людей від несприятливих чинників;
• має розташовуватися в місцевості, яку не затопить;
• повинен мати кілька входів і виходів;
• має бути обладнаним системою очищення повітря;
• має забезпечувати санітарно-гігієнічні умови для мешканців.

Параметри, які враховують для класифікації бункерів:

• захисні можливості;
• місце розташування (вбудований чи окреме приміщення);
• наявність системи вентиляції й фільтрів;
• час для зведення;
• час можливого перебування всередині притулку.

Бункер для нетривалого перебування будується доволі легко і швидко. Кількість сил і матеріалів, витрачених на будівництво такого бункера, у порівнянні зі сховищем для тривалого перебування зменшується в рази.

Бункер для тривалого перебування, як правило, будується під землею. У цьому випадку найбільш витратною частиною є бетонна коробка, для зведення якої необхідна величезна кількість бетону. Для кращої міцності варто використати арматуру.

Дно необхідно зміцнити щебенем або піском.

Мінімальні вимоги до бункера для тривалого перебування:

• товщина стін – мінімум 25 см;
• товщина фундаменту – мінімум 23 см;
• висота стін – не менше ніж 2,2 м.

Бункер із такими параметрами дасть змогу пережити навіть ядерну війну.

Етапи будівництва

Будівництво бункера можна умовно поділити на п’ять етапів.

Етап 1

Формування котловану

Роботи слід починати з розмітки території, після чого викопують котлован. Його роблять трохи більшим, ніж проєктні розміри бункера, для зручності роботи зі стінами. Далі готують базу для бункера.

Дно котловану вирівнюють та засипають глиною, гравієм та піском заввишки 50 сантиметрів. Не зайвим буде вистелити дно гідроізоляційною плівкою. Якщо в бункері залишиться гравійна підлога, то піщану подушку роблять товщою, ніж у разі заливання, на 20–30 см і добре утрамбовують.

Найкращим рішенням для підлоги є бетонна стяжка.

Заливати підлогу слід згідно з проєктною документацією, залишивши необхідні порожнини й розрахувавши місця прокладання трубопроводів.

Великої міцності конструкції надасть арматурний каркас, який згодом стане єдиним цілим з каркасом усієї будови. Для цього потрібно вивести арматурні прути від каркаса підлоги, під основу майбутніх стін та центральних перегородок.

Залитий бетон має відстоятися п’ятнадцять днів – за цей час він набуде міцності. Після його повного висихання можна переходити до зведення стін.

Етап 2

Заливання фундаменту

Перед заливанням плити фундаменту необхідно підготувати підставу, вирівнявши й зміцнивши дно котловану шаром щебеню чи піску висотою 20–30 см. Для більшої міцності підстави краще скріпити підлогу фундаменту арматурою і дротом.

Після заливання бетону бажано почекати 10–15 днів, щоб він застиг і набув необхідної міцності.

Етап 3

Зведення стін

Після цілковитого висихання фундаменту можна приступати до зведення стін.

Стіни та внутрішні перегородки необхідно заливати одночасно – це надасть додаткової міцності споруді бомбосховища.

Під час зведення стін не слід забувати про отвори для дверей та систем життєзабезпечення.

Товщина стін залежить від площі об’єкта, що зводиться, а запас міцності має бути великим, адже стіни триматимуть масивний та важкий дах.

Із зовнішніх сторін стіни просочують технічними смолами.

Етап 4

Спорудження даху

Якщо стіни готові, то настав час спорудити дах. Цей етап має кілька варіантів виконання.

Варіант 1. Залізобетонне перекриття

Дах бомбосховищ і бункерів має бути настільки міцним, щоб витримати пряме попадання снаряда, тому і вимоги до нього підвищені:

• якісне армування;
• велика товщина;
• монолітний залізобетон.

На моноліт даху насипається гравійно-піщана подушка та утрамбовується. На неї накладають залізобетонні плити або заливають ще один шар бетону. Зверху конструкцію обробляють гідроізоляційними розчинами, присипають землею.

Вхід у бункер обладнують герметичними, броньованими дверима.

Варіант 2. Перекриття з металевого двотавра

Перекриття даху доречно зробити з металевого двотавра, накривши його зверху дошками завтовшки 4 см і листами металу завтовшки 2 см.

Для гідроізоляції даху підійдуть два шари щільного поліетилену. Після цього дах бункера засипають землею, а вхід обладнують дверима-люком, що щільно (герметично) закривається, і дерев’яними сходами для спускання всередину.

За такого варіанту виконання бункера крім основного входу повинен бути аварійний вихід – на випадок завалу основного лазу.

Етап 5

Облаштування приміщення

На останок зводяться внутрішні перегородки товщиною у пів цеглини для облаштування машинного відділення з окремими дверима.

Для гідроізоляції сховища зсередини необхідно промазати стіни й підлогу гідроізолом.

Орієнтовна вартість будівництва бункера становитиме від 75 до 130 тисяч гривень.

Комунікації та оснащення бомбосховищ

Найкращим рішенням буде створення автономних комунікацій, які не матимуть зв’язку з основною будівлею, оскільки у разі обвалу постачання у бункер буде припинено.

Для того, щоб мати змогу протриматись у бункері від 12 годин до кількох діб, потрібно передбачити джерело автономного живлення електроенергією.

Для створення системи автономного електропостачання підійде генератор, що працює на бензині або солярці. Відповідно, у бункері завжди повинна бути каністра із запасом палива для нього, скажімо, на 10 літрів.

Вода в бункері, особливо придатна для пиття, є необхідністю № 1.

Економний варіант – звичайна, без іржі й забруднень, металева бочка без дна. Її закопують у землю в спеціально відведеному місці таким чином, щоб згодом в неї почали потрапляли ґрунтові води.

Ґрунтові води не потраплятимуть у чистому виді, тому необхідно подбати про засоби фільтрації води.

Якщо ймовірність наявності ґрунтових вод невисока, то можна вчинити інакше. Слід запастися великими баклажками з очищеною водою або поставити спеціальний бак для води. У такому випадку потрібно передбачити, як надалі цей бак ви зможете поповнювати водою.

Навіть приймаючи рішення з готовими місткостями для води, варто про всяк випадок все ж зробити відведення для ґрунтових вод.

Без достатньої кількості повітря тривале перебування в бункері буде неможливе. У стелі на етапі будівництва проробляють спеціальний отвір, який буде використовуватися як вентиляційна шахта. В отвір встановлюється труба такого діаметра, щоб на неї можна було легко прикріпити відповідний фільтр. Пристрій зовнішнього вентиляційного каналу з повітряними фільтрами захистить від потрапляння отруйних речовин і пилу.

Також можна облаштувати в бункері систему кондиціонування внутрішнього очищення з регенерацією повітря, але це коштуватиме значно дорожче ніж звичайна зовнішня вентиляція (від 23 000 грн і вище).

Під час будівництва бункера потрібно спланувати окреме приміщення для туалету, укріплене залізобетонними стінами та бетонною підлогою.

Для проходу в туалет можна використовувати каналізаційні люки.

Глибина автономної каналізації, яку належить спорудити, повинна бути на 5–6 м більшою ніж глибина головного корпусу споруди.

Крім самої каналізації необхідно також встановити обладнання, необхідне для відведення та утилізації стічних вод.

За бажання можна оснастити приміщення бункера кількома біотуалетами.

У бункерах не встановлюють систему опалення, адже для тимчасового перебування не потрібно максимального тепла.

Якщо ж доведеться перебувати у сховищі доволі довго, то знадобиться електрообігрівач.

Крім того, доречно мати запас:

• теплих речей;
• ковдр;
• термобілизни.

Комплектування аптечки

У бункері обов’язково має бути аптечка з чималим набором препаратів, а не лише для швидкої допомоги. Наповнення аптечки лікарськими засобами формує лікар.

Вміст аптечки за рекомендацією Міністерства оборони:

• стерильні марлеві пов’язки 10×17 см;
• компрес та бандаж 5×5 см – 4 смуги;
• бинти марлеві (типу компрес) 7×600 см;
• марлева пов’язка (завдовжки 5 м і завширшки 2 і 5 см) – 3 рулони;
• стиснутий бандаж 93×93×132 см;
• марлевий петролатум 7×66 см – 3 смуги;
• скотч 2×100 см – 100 смужок;
• лейкопластир 1×7 см – 100 смужок;
• розчин для промивання очей;
• розчин аміаку для інгаляцій (ароматичні ампули 1/3cc) – 10 од.;
• повідон-йод без заліза, 10% – 1,4 cl;
• суміш бікарбонату хлорид натрію (сіль);
• хірургічні бритви/скальпелі.